пʼятниця, 30 жовтня 2015 р.

Хеловін в бібліотеці,  або жахи-

          не привід не читати!




У ніч із 31 жовтня на 1 листопада весь світ відмічає свято Хеловіна. Що ж то за свято таке? Звідки воно пішло? Як його святкувати?
Дослівно Хеловін перекладається, як надвечір'я всіх святих душ і  веде свою історію від стародавніх кельтів Шотландії. Після міграції ірландців в середині 
XIX ст. до Америки він "прижився" на новому континенті й святкується дотепер.
В Європі це свято відзначають по-різному: найбільш розповсюдженими є вечірки у замках, де є багато можливостей. Тут можна і у привидів погратися і ховатися є де. Наприклад, німці влаштовують жахо-карнавал у замку Франкенштейна, що неподалік Дармштадта. В Україні Хеловін також відмічають, він вже став для нас одним із самих веселих, цікавих і загадкових свят.


Юнацький відділ також приєднався до цього дійства, створивши інсталяційну виставку-лякалку "Жахи- не првід не читати".










 На ній ми представили не тільки книги містичного жанру, а й доповнили її атрибутикою Хеловіна, які виготовили власноруч. 




Це і найвідоміший символ Хеловіна-гарбуз (виготовлений з пап'є маше) із запаленою свічкою всередині. Вважалося, що саме він відлякує злих духів та відьом.






А паперова відьма на мітлі в оточенні летючих мишей перетворила нашу інсталяцію в справжнє таємниче і зловісне місце.



А якеж свято без смаколиків. Зараз є такий модний сленг.Приходиш стукаєш у двері до сусідів, простих людей і кажеш:“Цукерки або смерть”. І вони мають дати тобі гостинця. 


Ми також  підготували цукерки для своїх прохачів,  а взамін вимагали  прийняти участь в вікторині "Літературний Хеловін"








Взагалі свято в бібліотеці вдалося, адже все було жахливо красиво, а всім присутнім  моторошно цікаво і страшно весело!

понеділок, 12 жовтня 2015 р.

Лицарі українських степів

14 жовтня -  День захисника України , свято, що відзначається   у день святої Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. Це дуже важливе свято для нашого народу, адже ко­зацтво відіграло вирішальну роль у становленні нашої держави. Його історичне зна­чення важко переоцінити. Народ будь-якої країни береже спогади про власне мину­ле, пишається своєю історією. Перекази про звитяжні вчинки предків передаються з покоління в покоління. Лицарі  Сонця – так з давніх-давен називали наші предки захисників Батьківщини. Відшуміла козаччина, стали історією славні походи, славні бої. Але підростають достойні нащадки козаків. Згадати ці славні традиції  ми запросили  хлопців ПТУ №26, а заодно і прийняти участь у святі-грі «Лицарі українських степів», позмагатися у спритності, силі, кмітливості, винахідливості, дотепності, козацькій звитязі.




Неабияку спритність та знання історії виявили обидві команди, але в запеклій боротьбі перемогу здобула команда «Козацька чайка». А чудовим завершенням свята стало тепле чаювання зі смачними пирогами.