суботу, 17 лютого 2018 р.

На побачення в бібліотеку

Цього холодного, лютневого дня навіть повітря сповнене загадковою аурою кохання і романтики. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких, перевірені часом та допомагають зустрітись половинкам.  14 лютого - День Святого Валентина. Довгоочікуване свято, на яке чекають усі закохані. Мабуть, тому так легко і органічно увійшло воно до нашого календаря.


Нам було дуже приємно саме в цей день запросити на бібліотечне побачення учнів школи №5, щоб розповісти їм:


романтичну легенду  про священника Валентина з римського міста Терні, який не зважаючи на заборону імператора Клавдія 11, укладав шлюби легіонерів з їхніми  коханими і  за це був страчений…


цікаві повідомлення про країни, де це свято відзначається вже багато десятків років та їх оригінальні традиції та обряди …

У нашій країні день святого Валентина вважається дещо новим святом. Його почали відзначати порівняно недавно, але тим не менше і у нас поступово складаються свої традиції: наприклад дарувати листівки у формі серця –валентинки і таким чином заявляти про свої почуття. Саме такі оригінальні листівки ми і запропонували присутнім зробити власноруч на нашому майстер класі, з тим, щоб потім вручити їх найдорожчим, найріднішим людям.






Найголовніше, щоб валентинка була подарована щиро, з любов’ю і від душі




В свою чергу, з любов’ю, ми подарували невеличкі сувеніри, у вигляді сердечок,  які заздалегідь зробили напередодні свята, як символ того, що бібліотека завжди поряд і книги з романтичними історіями чекають на побачення з своїми читачами. Маємо надію, що вони стануть яскравим спомином про відвідини бібліотеки в день Святого Валентина. Хочеться, щоб і у дорослому житті їхні почуття завжди були щирими і взаємними.




 Чарівне дерево кохання в юнацькому відділі  в цей день  рясно заквітло неймовірними зізнаннями в коханні  та прихильності до найближчих людей на валентинках і в серцях наших гостей. 







четвер, 1 лютого 2018 р.

Ту юнацьку кров святу повік Вкраїні  не забути!

29 січня виповнилося 100 років славній і водночас трагічній сторінці в історії України - бою під Крутами. Зі стратегічного плану - бою невиграшного. Але чому ж і досі ті події бентежать наші серця та тривожать наше сумління?


Відповідь на це питання намагалися знайти учні ПТУ№26, які були присутні на літературному віче-реквіємі "Ту юнацьку кров святу повік Вкраїні не забути!", що провів наш відділ напередодні річниці цієї історичної дати.



...Бій тривав шість годин між 4-тисячною більшовицькою армією Муравйова та загоном київських студентів і бійців вільного козацтва, що нараховував близько чотирьох сотень вояків. 
                                   
Бій під Крутами затримав наступ противника на Київ на чотири дні, що дало можливість українській делегації підписати Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
Сили були не рівними. До полону більшовиків потрапили 30 українських юнаків з яких спочатку жорстоко знущалися, а потім розстріляли .
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.



Згадуючи самозреченість тих молодих людей, кожен із присутніх запитував у себе:"Чи зміг би я стояти в строю поряд з ними?" І вже те, що в сучасної молоді виникає таке питання - це ще одна перемога полеглих юнаків, чиї серця  палають для нас й дотепер.


 Подвиг молоді під Крутами було забуто на більш ніж 70 років, а інформація замовчувалася або перекручувалася, і тільки за часів незалежності з'явилися численні публікації в періодичих виданнях та видана велика кількість книг, які цікавлять сучасну молодь і з якими можна познайомитися на  книжковій виставці-присвяті "Палають юнацькі серця й дотепер", що оформлена в нашій бйбліотеці.




"Нехать увесь світ, вся планета почує,
Що дух український живе. Він не вмер!"-
закликає кременчуцька поетеса  О.Пилипчук в своїй поемі "Дорога на Крути". Нова Україна пам'ятає свою історію,  нова Україна шанує своїх героїв. А нам з вами шанувати і берегти свою рідну Україну.