пʼятниця, 23 березня 2018 р.

Сорока на хвості принесла ...

   Всі ми знаємо значення цієї приказки,навіть частенько вживаємо її,коли річ заходить про якісь новини. Але ж не тільки сорока приносить їх нам - цю функцію вже давно перебрали на себе інтнернет, телебачення, радіо і звичайно, свіженькі, ще з запахом типографської краски - газети та журнали! До речі, назва "газета" походить від назви дрібної італійської монети gazzetta. У ХVІ століті,  в Італії, за прочитання щоденного публічного листка з повідомленнями з інших міст платили одну Газет, тобто найменшу монету. Назву монеті дала сорока ( італ. Gazza), зображена на ній. Чи не звідси пішло наше відоме прислів'я? 

  Але чи потрібні нам у ХХІ столітті газети та журнали?



 А чи радієте ви своїм друзям? А кожен новий номер газети чи журналу - це як візит доброго старого приятеля, який завжди приносить з собою щось нове, несподіване, цікаве. Ви можливо і не намагалися про щось дізнатися, але вам це все цікаво переповіли. Тож ви цікаво провели свій час та тепер, до речі, ви можете підтримувати розмову в будь-якій компанії на різноманітну тематику. Ми гадаємо, що настільки повно, яскраво, пізнавально і своєчасно подають нам інформацію тільки газети та журнали.



 



 Тим більше, що нам є що вам запропонувати. Адже тільки центральна міська бібліотека передплачує 44 назви газет та 101 найменування журналів. 



Кожен з вас знайде собі щось до смаку.  А якщо ви  захочете потримати  саму історію в своїх рках - то вам не потрібно йти до музеїв - погортайте старі газети чи журнали.




 Ви дізнаєтесь чим жили, чим захоплювалися, про що мріяли покоління ваших батьків, дідусів. 




Тож завітайте на нашу виставку прес-кліпінг "Gazzette шоу". 



 Можливо ви теж згодитеся з нами, що газети та журнали необхідна частина нашого життя.



  Приємного перегляду, завжди раді бачити вас!

вівторок, 20 березня 2018 р.


Кажуть, щоб стати розумним, досить прочитати 10 книг, але щоб знайти їх, потрібно прочитати тисячі. На сьогоднішній день в світі налічується більше 129 мільйонів книг, звісно, прочитати їх всі, не вистачить навіть життів декількох поколінь. Але серед них є і такі, які стали по праву світовими бестселерами, книги, які були популярні не тільки в минулому, а й сьогодні залишаються на вершинах читацьких рейтингів, які так хочеться перечитувати знову і знову. 



Саме про такі книги йдеться мова на нашій виставці-вікторині "Вгадай книгу".



Кожен охочий може перевірити себе на ерудицію і знання літературних творів, впізнавши книгу по її опису чи відомій цитаті. Потрібно лише правильно розмістити фішку з автором і назвою книги, відповідно до питання.



А ось підказкою в цій вікторині слугують і самі літературні шедеври.




Особливий інтерес наша вікторина викликала у молодих відвідувачів, які з неабияким азартом взяли участь в ній, намагаючись згадати улюблених героїв та їх знаменитих авторів.






Тож, якщо в вашому списку читання відсутні ці книги, радимо їх дописати, адже вони принесуть вам чимало задоволення, і обов'язково збережуться в пам'яті.
Пропонуємо згадати ті, що неможливо забути, чи ті, що ви давно хотіли прочитати. До зустрічі в бібліотеці! 

пʼятниця, 16 березня 2018 р.

Життєві і творчі парадокси А.С.Макаренка

Нещодавно виповнилося 130 років від дня народження Антона Семеновича Макаренка: людини неординарної, всесвітньовідомого педагога, письменника, якого по праву ми з гордістю можемо назвати своїм земляком, адже значну частину свого життя він провів у Кременчуці, навчаючись та навчаючи тут своїх учнів.
Його офіційна біографія може викликати тільки жахливу нудьгу. Початкове залізничне училище, річні педагогічні курси, учительський інститут, керівництво колонією для безпритульних ... У проміжку - невдалі літературні спроби. Кілька ранніх романтичних оповідань, висланих Горькому, і його резолюція: «Письменника з вас не вийде ніколи». Іншими словами, нудьга і сірість, помножені на традиційну нелюбов до вчителів.

Але це далеко не так.  Біографія Макаренко складається з таких вивертів і парадоксів, що навіть дивно, як це досі по ній не зняли блокбастера. Ось, скажімо, дитинство героя. Антоша, цей майбутній «приборкувач шпани», був кволим і короткозорим, авторитет його серед однолітків вимірювався від'ємними величинами: гопники міста Крюкова частенько його били і віджимали гривенники в свою користь. Юні роки. Майбутнє світило захищає диплом на цікаву тему: «Криза і крах сучасної педагогіки». Зрілість ще цікавіше. Антон Семенович спокійно працює в апараті НКВД, при цьому маючи родича за кордоном. І не якого-небудь «правнучатого племінника з боку свояка», а рідного брата Віталія. Брат, між іншим, живе у Франції і є еталонною «білогвардійської сволотою», оскільки служив офіцером під керівництвом Денікіна. А радянський патріот Макаренко відкрито пише братові-білоемігрантами: «Я живу серед темних дикунів. Тут мерзоту запустіння. Нічого схожого на твоє життя ... Ти в Ніцці - про це можна тільки мріяти! »І - нічого страшного, ніяких репресій! Більш того - орден Трудового Червоного Прапора.


Головний же парадокс полягає в тому, що ніхто не може зрозуміти, як це Макаренко вдавалося справлятися з тими самими «малолітніми злочинцями». Причому не просто управлятися, а якимось чарівним чином їх перевиховати. І, чорт візьми, чому у сучасних педагогів, які повинні бути знайомі з його працями, з його теорією виховання, нічого подібного не виходить, хоч ти трісни?
Та й з рештою ще один парадокс. Чому праці Макаренка в зарубіжних країнах видаються величезними тиражами, а в нашій країні його творча спадщина зовсім забута. І подвійно прикро, що  принципи Макаренка тепер повертаються до нас. У вигляді «корпоративних заходів», «тім-білдингу» і «вміння працювати в команді». У вигляді «виховання співробітника шляхом підвищення його мотивації».
Це все придумав і втілив Макаренко.
Про все це і не тільки йшлося на вечері-присвяті «Життєві і творчі парадокси А.С.Макаренка», який провів юнацький відділ для студентів КрНУ ім. Остроградського.




Майбутні документознавці з особливою цікавістю знайомилися з творчим доробком письменника та книгами про його життя та діяльність.



Неабияке захоплення у студентів  визвало те, що людина світової  величини тісно пов
’язана з нашим містом і вони виявили бажання на подальше знайомство з біографією А.С.Макаренка шляхом відвідин його музею.