Життєві і творчі парадокси А.С.Макаренка

Нещодавно виповнилося 130 років від дня народження Антона Семеновича Макаренка: людини неординарної, всесвітньовідомого педагога, письменника, якого по праву ми з гордістю можемо назвати своїм земляком, адже значну частину свого життя він провів у Кременчуці, навчаючись та навчаючи тут своїх учнів.
Його офіційна біографія може викликати тільки жахливу нудьгу. Початкове залізничне училище, річні педагогічні курси, учительський інститут, керівництво колонією для безпритульних ... У проміжку - невдалі літературні спроби. Кілька ранніх романтичних оповідань, висланих Горькому, і його резолюція: «Письменника з вас не вийде ніколи». Іншими словами, нудьга і сірість, помножені на традиційну нелюбов до вчителів.

Але це далеко не так.  Біографія Макаренко складається з таких вивертів і парадоксів, що навіть дивно, як це досі по ній не зняли блокбастера. Ось, скажімо, дитинство героя. Антоша, цей майбутній «приборкувач шпани», був кволим і короткозорим, авторитет його серед однолітків вимірювався від'ємними величинами: гопники міста Крюкова частенько його били і віджимали гривенники в свою користь. Юні роки. Майбутнє світило захищає диплом на цікаву тему: «Криза і крах сучасної педагогіки». Зрілість ще цікавіше. Антон Семенович спокійно працює в апараті НКВД, при цьому маючи родича за кордоном. І не якого-небудь «правнучатого племінника з боку свояка», а рідного брата Віталія. Брат, між іншим, живе у Франції і є еталонною «білогвардійської сволотою», оскільки служив офіцером під керівництвом Денікіна. А радянський патріот Макаренко відкрито пише братові-білоемігрантами: «Я живу серед темних дикунів. Тут мерзоту запустіння. Нічого схожого на твоє життя ... Ти в Ніцці - про це можна тільки мріяти! »І - нічого страшного, ніяких репресій! Більш того - орден Трудового Червоного Прапора.

Головний же парадокс полягає в тому, що ніхто не може зрозуміти, як це Макаренко вдавалося справлятися з тими самими «малолітніми злочинцями». Причому не просто управлятися, а якимось чарівним чином їх перевиховати. І, чорт візьми, чому у сучасних педагогів, які повинні бути знайомі з його працями, з його теорією виховання, нічого подібного не виходить, хоч ти трісни?
Та й з рештою ще один парадокс. Чому праці Макаренка в зарубіжних країнах видаються величезними тиражами, а в нашій країні його творча спадщина зовсім забута. І подвійно прикро, що  принципи Макаренка тепер повертаються до нас. У вигляді «корпоративних заходів», «тім-білдингу» і «вміння працювати в команді». У вигляді «виховання співробітника шляхом підвищення його мотивації».
Це все придумав і втілив Макаренко.
Про все це і не тільки йшлося на вечері-присвяті «Життєві і творчі парадокси А.С.Макаренка», який провів юнацький відділ для студентів КрНУ ім. Остроградського.

Майбутні документознавці з особливою цікавістю знайомилися з творчим доробком письменника та книгами про його життя та діяльність.

Неабияке захоплення у студентів  визвало те, що людина світової  величини тісно пов’язана з нашим містом і вони виявили бажання на подальше знайомство з біографією А.С.Макаренка шляхом відвідин його музею.

На побачення в бібліотеку

Цього холодного, лютневого дня навіть повітря сповнене загадковою аурою кохання і романтики. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких, перевірені часом та допомагають зустрітись половинкам.  14 лютого - День Святого Валентина. Довгоочікуване свято, на яке чекають усі закохані. Мабуть, тому так легко і органічно увійшло воно до нашого календаря.

Нам було дуже приємно саме в цей день запросити на бібліотечне побачення учнів школи №5, щоб розповісти їм:

романтичну легенду  про священника Валентина з римського міста Терні, який не зважаючи на заборону імператора Клавдія 11, укладав шлюби легіонерів з їхніми  коханими і  за це був страчений…

цікаві повідомлення про країни, де це свято відзначається вже багато десятків років та їх оригінальні традиції та обряди …

У нашій країні день святого Валентина вважається дещо новим святом. Його почали відзначати порівняно недавно, але тим не менше і у нас поступово складаються свої традиції: наприклад дарувати листівки у формі серця –валентинки і таким чином заявляти про свої почуття. Саме такі оригінальні листівки ми і запропонували присутнім зробити власноруч на нашому майстер класі, з тим, щоб потім вручити їх найдорожчим, найріднішим людям.

Найголовніше, щоб валентинка була подарована щиро, з любов’ю і від душі

В свою чергу, з любов’ю, ми подарували невеличкі сувеніри, у вигляді сердечок,  які заздалегідь зробили напередодні свята, як символ того, що бібліотека завжди поряд і книги з романтичними історіями чекають на побачення з своїми читачами. Маємо надію, що вони стануть яскравим спомином про відвідини бібліотеки в день Святого Валентина. Хочеться, щоб і у дорослому житті їхні почуття завжди були щирими і взаємними.

 Чарівне дерево кохання в юнацькому відділі  в цей день  рясно заквітло неймовірними зізнаннями в коханні  та прихильності до найближчих людей на валентинках і в серцях наших гостей. 

Ту юнацьку кров святу повік Вкраїні  не забути!

29 січня виповнилося 100 років славній і водночас трагічній сторінці в історії України - бою під Крутами. Зі стратегічного плану - бою невиграшного. Але чому ж і досі ті події бентежать наші серця та тривожать наше сумління?

Відповідь на це питання намагалися знайти учні ПТУ№26, які були присутні на літературному віче-реквіємі "Ту юнацьку кров святу повік Вкраїні не забути!", що провів наш відділ напередодні річниці цієї історичної дати.

...Бій тривав шість годин між 4-тисячною більшовицькою армією Муравйова та загоном київських студентів і бійців вільного козацтва, що нараховував близько чотирьох сотень вояків. 

                                   

Бій під Крутами затримав наступ противника на Київ на чотири дні, що дало можливість українській делегації підписати Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сили були не рівними. До полону більшовиків потрапили 30 українських юнаків з яких спочатку жорстоко знущалися, а потім розстріляли .

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

Згадуючи самозреченість тих молодих людей, кожен із присутніх запитував у себе:"Чи зміг би я стояти в строю поряд з ними?" І вже те, що в сучасної молоді виникає таке питання - це ще одна перемога полеглих юнаків, чиї серця  палають для нас й дотепер.

 Подвиг молоді під Крутами було забуто на більш ніж 70 років, а інформація замовчувалася або перекручувалася, і тільки за часів незалежності з'явилися численні публікації в періодичих виданнях та видана велика кількість книг, які цікавлять сучасну молодь і з якими можна познайомитися на  книжковій виставці-присвяті "Палають юнацькі серця й дотепер", що оформлена в нашій бйбліотеці.

"Нехать увесь світ, вся планета почує,

Що дух український живе. Він не вмер!"-

закликає кременчуцька поетеса  О.Пилипчук в своїй поемі "Дорога на Крути". Нова Україна пам'ятає свою історію,  нова Україна шанує своїх героїв. А нам з вами шанувати і берегти свою рідну Україну.

   

Новий рік крокує Україною!

  Від щирого серця вітаємо всіх Вас із наступаючими веселими та чарівними святами!

  А якщо у Вас ще немає святкового передноворічного настрою, то завітайте до нас - ми залюбки ним поділимося з Вами. Адже наш відділ тепер абсолютно новорічний: тут кружляють сніжинки, які навіть переходять у заметіль, мерехтять яскраві вогники на святкових ялинках.

  Але ж це ще не все. Дізнатися більше про зимові календарні свята, підібрати своїй дитині віршик для Діда Мороза, або запозичити ідею для новорічних подарунків створених власноруч ( навіть талісман майбутнього року - кумедне цуценятко), або розжитися новеньким рецептом смачних страв для новорічного столу, можна з книжкової виставки " Новий рік крокує Україною!".

  Можливо, Ви вже повністю готові до свята - тоді зазирніть до нас за гарною книжкою. Ми запропонуємо вам ту, що зацікавить саме Вас!

  Все це допоможе Вам гарно зустріти Новий рік та зробить Ваш відпочинок змістовним та кориснм. 

 Любимо Вас! До зустрічі в Новому 2018 році!

Навчання та робота за кородоном. Як захистити себе?

Під такою назвою в нашому відділі в рамках тижня правових знань  пройшов тренінг для учнів ПТУ№26.

На сьогодні Україна посідає четверте місце в світі за кількістю трудових мігрантів, адже їх нині майже 8 мільйонів! Звичайно міграційні наміри молоді під впливом несприятливих умов на батьківщині носять вимушений характер. Як убезпечити тих, хто виїжджає на навчання чи роботу за кордон? На це питання люб'язно згодилася відповісти спеціаліст кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Терещенко Світлана Олександрівна.

Всі юридичні аспекти правильного оформлення робочих віз чи віз на навчання, правила поведінки в країні, де збираєшся проживати, куди звертатися в разі потреби за допомогою та багато інших питань були розкриті в її розповіді.

Практична частина тренінгу включала в себе розбір конкретних ситуацій, що іноді виникають у працюючих за кордоном та відповіді на запитання присутніх, а їх було не мало.

В кінці зустрічі присутні отримали буклети з практичними порадами як убезпечити себе в разі виїзду на навчання чи роботу за кордон та познайомилися з літературою, яка є в нашій бібліотеці на цю тему.

Звичайно, справа кожного вибирати свій  шлях у житті, але хотілося б , щоб у нашій країні ситуація на ринку праці змінилася б на краще і ці молоді, гарні хлопці залишася жити і працювати вдома в Україні, адже саме вони - її майбутнє.