"Коти, що муркотять зі сторінок книжок"

Багато людей навіть не уявляє свого існування без цих пухнастих, хвостатих домашніх улюбленців. Так, мова - саме про котів та кішечок. А чи знаєте ви, що ці граційні, дивовижні створіння увійшли не тільки у наше повсякденне життя, а ще й оселилися на сторінках всесвітньо відомих книг, залишивши у них яскравий "котячий слід"

А ось, який - це ви і можете дізнатися завітавши до абонементу, юнацького відділу і проглянувши нашу виставку: "Коти, що муркотять зі сторінок книжок"...

Не обійшлося й без містичного, харизматичного кота Бегемота з роману Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Цей хвостатий і вусатий чого тільки не вмів: грати у шахи, стріляти і звично смачно поїсти. А його фраза "Не бешкетую, нікого не чіпаю. Лагоджу примус. Попереджаю, що кіт - древня недоторкана тварина..." - стала популярною, та назавжди увійшла до цитатника.

Цьому персонажу, в Харкові, навіть був створений пам'ятник разом з його творцем.

"Кішка абсолютно щира: людські істоти з тих чи інших причин можуть приховати свої почуття, але кішка - ніколи." - так вважав видатний американський письменник і відомий "кошатник" - Ернест Хемінгуей. Відомо, що у маєтку письменника проживали п'ятдесят сім представників котячих.

Письменник піклувався про своїх пухнастих вихованців, а вони відповідали йому відданим муркотінням. Цікаво, що появу свого кота Бойса у себе вдома Е. Хеменгуей навіть описує у своему романі "Острови в потоці"

Недарма ж кажуть, що коти найрозумніші створіння на планеті. Варто лише взяти до рук книгу "Життева філософія кота Мура" Е. Гофмана і одразу готуєшся до чогось повчального. В 1818 році автору подарували кошеня, якого він вважав найгеніальнішим з усіх котів, саме він і став прототипом до його роману.

Особа, від імені якої ведеться розповідь в романі Нацуме Сосекі "Ваш покірний слуга кіт" - кіт шкільного вчителя Кусямі, якого письменник наділив неабияким розумом і спостережливістю за людським життям.

Пропонуємо вам, навіть трішечки пофілософствувати в дусі Муракамі, між "чоловіком і котом", в романі "Кафка на пляжі". Саторі Наката - чоловік, який назавжди втратив пам'ять, а також здібність читати і писати, але натомість став розуміти мову котів.

Чутлива історія про пригоди сліпого кота Гомера, описана Гвен Купер в романі "Одіссея Гомера", ми впевнені, нікого не залишить байдужим. Коли Гвен уперше притисла до себе пухнастий чорний клубочок, якому ніколи не судилося розплющити оченята, вона зрозуміла: це не жаль, а справжня любов, яка трапляється раз на дев'ять життів.

Як і історія про "Вуличного кота на ім'я Боб" Джеймса Бовена, який зміг навіть врятувати життя своєму господареві. Вуличний музикант Джеймс Боуен, людина, яка практично досягла соціального дна і руде кошеня Боб випадково знайшли один одного. Обидва тоді переживали не найкращі часи, але завдяки взаємній підтримці та вірі у краще змогли подолати всі негаразди.

Навіть найменших читайликів не обійшла "котяча лапа": знаменитий "Пан Коцький", "Кіт у чоботях", Чеширський кіт ("Аліса в країні див" Л. Керрола), чорний кіт Лапченко ("Пригоди чорного кота Лапченка" І. Багмут), кіт Аристарх ("Гості на мітлі" В. Рутківський), кіт Монстр ("Сім нескладух Говорухи" В. Кочубей), володарка смугастої шубки і мелодійного голосу кішечка Мурка ("Домовичок з палітрою" М. Павленко)...

І це далеко не весь перелік художніх творів, представлених на виставці про наших пухнастих друзів, які назавжди завоювали не тільки серця їх творців, а й наші - читацькі.

Кожен поважаючий себе кіт неодмінно фотографується

зі своїм хазяїном. А якщо в нього є ще й домашній письменник - знімок обов'язковий!

Як свідчить література, коти та їх автори, завжди демонстрували широту поглядів і гарний літературний смак. А пересвідчитись в цьому ви зможете в нашій бібліотеці, прочитавши книги з даної виставки. Напевно буде цікаво, що ж вони там намуркотіли...

"Чорнобиль: від мирного атому до катастрофи"

Таку назву мав вечір - засторога, що пройшов у нашому відділі саме в день Чорнобильської трагедії, що сталася 32 роки назад.

Є в нашому житті такі теми до яких повертаєшся знов і знов. Тема страшної техногенної катастрофи одна з них. Адже аварія на Чорнобильській АЕС стала для багатьох людей однією з самих глибоких фізичних та психологічних травм ХХстоліття. Це один з найжорстокіших уроків,що нам надала Природа за неналежне відношення до неї.

Про екологічні проблеми,що людина породила своїми діями, про відповідальність за життя на планеті Земля і про страшну катастрофу та її наслідки, йшла мова на нашій зустрічі з молодими людьми - учнями ПТУ 26.

Адже саме молоді люди, у яких попереду життя, повинні навчатися свідомого відношення до природи, до суспільства, врешті до самих себе. 

Вражаючі цифри, пронизливі кадри кінохроніки, глибока, до щему, поезія не залишили нікого байдужим.

Сорока на хвості принесла ...

   Всі ми знаємо значення цієї приказки,навіть частенько вживаємо її,коли річ заходить про якісь новини. Але ж не тільки сорока приносить їх нам - цю функцію вже давно перебрали на себе інтнернет, телебачення, радіо і звичайно, свіженькі, ще з запахом типографської краски - газети та журнали! До речі, назва "газета" походить від назви дрібної італійської монети gazzetta. У ХVІ століті,  в Італії, за прочитання щоденного публічного листка з повідомленнями з інших міст платили одну Газет, тобто найменшу монету. Назву монеті дала сорока ( італ. Gazza), зображена на ній. Чи не звідси пішло наше відоме прислів'я? 

  Але чи потрібні нам у ХХІ столітті газети та журнали?

 А чи радієте ви своїм друзям? А кожен новий номер газети чи журналу - це як візит доброго старого приятеля, який завжди приносить з собою щось нове, несподіване, цікаве. Ви можливо і не намагалися про щось дізнатися, але вам це все цікаво переповіли. Тож ви цікаво провели свій час та тепер, до речі, ви можете підтримувати розмову в будь-якій компанії на різноманітну тематику. Ми гадаємо, що настільки повно, яскраво, пізнавально і своєчасно подають нам інформацію тільки газети та журнали.

 

 Тим більше, що нам є що вам запропонувати. Адже тільки центральна міська бібліотека передплачує 44 назви газет та 101 найменування журналів. 

Кожен з вас знайде собі щось до смаку.  А якщо ви  захочете потримати  саму історію в своїх рках - то вам не потрібно йти до музеїв - погортайте старі газети чи журнали.

 Ви дізнаєтесь чим жили, чим захоплювалися, про що мріяли покоління ваших батьків, дідусів. 

Тож завітайте на нашу виставку прес-кліпінг "Gazzette шоу". 

 Можливо ви теж згодитеся з нами, що газети та журнали необхідна частина нашого життя.

  Приємного перегляду, завжди раді бачити вас!

Кажуть, щоб стати розумним, досить прочитати 10 книг, але щоб знайти їх, потрібно прочитати тисячі. На сьогоднішній день в світі налічується більше 129 мільйонів книг, звісно, прочитати їх всі, не вистачить навіть життів декількох поколінь. Але серед них є і такі, які стали по праву світовими бестселерами, книги, які були популярні не тільки в минулому, а й сьогодні залишаються на вершинах читацьких рейтингів, які так хочеться перечитувати знову і знову. 

Саме про такі книги йдеться мова на нашій виставці-вікторині "Вгадай книгу".

Кожен охочий може перевірити себе на ерудицію і знання літературних творів, впізнавши книгу по її опису чи відомій цитаті. Потрібно лише правильно розмістити фішку з автором і назвою книги, відповідно до питання.

А ось підказкою в цій вікторині слугують і самі літературні шедеври.

Особливий інтерес наша вікторина викликала у молодих відвідувачів, які з неабияким азартом взяли участь в ній, намагаючись згадати улюблених героїв та їх знаменитих авторів.

Тож, якщо в вашому списку читання відсутні ці книги, радимо їх дописати, адже вони принесуть вам чимало задоволення, і обов'язково збережуться в пам'яті.

Пропонуємо згадати ті, що неможливо забути, чи ті, що ви давно хотіли прочитати. До зустрічі в бібліотеці! 

Життєві і творчі парадокси А.С.Макаренка

Нещодавно виповнилося 130 років від дня народження Антона Семеновича Макаренка: людини неординарної, всесвітньовідомого педагога, письменника, якого по праву ми з гордістю можемо назвати своїм земляком, адже значну частину свого життя він провів у Кременчуці, навчаючись та навчаючи тут своїх учнів.
Його офіційна біографія може викликати тільки жахливу нудьгу. Початкове залізничне училище, річні педагогічні курси, учительський інститут, керівництво колонією для безпритульних ... У проміжку - невдалі літературні спроби. Кілька ранніх романтичних оповідань, висланих Горькому, і його резолюція: «Письменника з вас не вийде ніколи». Іншими словами, нудьга і сірість, помножені на традиційну нелюбов до вчителів.

Але це далеко не так.  Біографія Макаренко складається з таких вивертів і парадоксів, що навіть дивно, як це досі по ній не зняли блокбастера. Ось, скажімо, дитинство героя. Антоша, цей майбутній «приборкувач шпани», був кволим і короткозорим, авторитет його серед однолітків вимірювався від'ємними величинами: гопники міста Крюкова частенько його били і віджимали гривенники в свою користь. Юні роки. Майбутнє світило захищає диплом на цікаву тему: «Криза і крах сучасної педагогіки». Зрілість ще цікавіше. Антон Семенович спокійно працює в апараті НКВД, при цьому маючи родича за кордоном. І не якого-небудь «правнучатого племінника з боку свояка», а рідного брата Віталія. Брат, між іншим, живе у Франції і є еталонною «білогвардійської сволотою», оскільки служив офіцером під керівництвом Денікіна. А радянський патріот Макаренко відкрито пише братові-білоемігрантами: «Я живу серед темних дикунів. Тут мерзоту запустіння. Нічого схожого на твоє життя ... Ти в Ніцці - про це можна тільки мріяти! »І - нічого страшного, ніяких репресій! Більш того - орден Трудового Червоного Прапора.

Головний же парадокс полягає в тому, що ніхто не може зрозуміти, як це Макаренко вдавалося справлятися з тими самими «малолітніми злочинцями». Причому не просто управлятися, а якимось чарівним чином їх перевиховати. І, чорт візьми, чому у сучасних педагогів, які повинні бути знайомі з його працями, з його теорією виховання, нічого подібного не виходить, хоч ти трісни?
Та й з рештою ще один парадокс. Чому праці Макаренка в зарубіжних країнах видаються величезними тиражами, а в нашій країні його творча спадщина зовсім забута. І подвійно прикро, що  принципи Макаренка тепер повертаються до нас. У вигляді «корпоративних заходів», «тім-білдингу» і «вміння працювати в команді». У вигляді «виховання співробітника шляхом підвищення його мотивації».
Це все придумав і втілив Макаренко.
Про все це і не тільки йшлося на вечері-присвяті «Життєві і творчі парадокси А.С.Макаренка», який провів юнацький відділ для студентів КрНУ ім. Остроградського.

Майбутні документознавці з особливою цікавістю знайомилися з творчим доробком письменника та книгами про його життя та діяльність.

Неабияке захоплення у студентів  визвало те, що людина світової  величини тісно пов’язана з нашим містом і вони виявили бажання на подальше знайомство з біографією А.С.Макаренка шляхом відвідин його музею.